з пошаною

См. также в других словарях:

• пошана — и, ж. 1) Почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого , чого небудь. Користуватися пошаною. Пройматися пошаною. 2) Зовнішній вияв почуття поваги до кого , чого небудь; почесті. Віддавати… …   Український тлумачний словник

• поклонятися — я/юся, я/єшся, недок., поклони/тися, лоню/ся, ло/нишся, док. 1) перев. док. Робити поклін, вклонятися; вітатися. || за що. Вклонятися, виявляючи свою вдячність кому небудь. 2) перев. док. Передавати вітання кому небудь; засвідчувати усно чи… …   Український тлумачний словник

• поминати — I а/ю, а/єш, недок., пом яну/ти, ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. 1) Віддаючи шану, називати кого , що небудь. •• Не помина/ти ли/хом кого а) не згадувати про когось погано; б) ввічлива форма прощання з ким небудь. Помина/ти (пом яну/ти)… …   Український тлумачний словник

• почесний — а, е. 1) Гідний поваги, пошани. || Який користується повагою, пошаною. 2) Признач. для вияву поваги, пошани. || Такий, що надається на знак поваги, пошани. || Такий, що обирається на знак поваги, пошани. Почесний академік. Почесний громадяник… …   Український тлумачний словник

• пошанувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Виявити повагу, з пошаною поставитися до кого , чого небудь. || Гостинно прийняти, привітно зустріти кого небудь. || Пожаліти кого небудь, не завдавати шкоди комусь. 2) чим і без додатка. Пригостити, почастувати кого… …   Український тлумачний словник

• святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …   Український тлумачний словник

• святиня — і, ж. 1) заст. Храм. 2) Місце, предмет релігійного поклоніння. 3) перен., уроч. Що небудь особливо дороге, глибоко шановане; те, що зберігають з любов ю й пошаною …   Український тлумачний словник